НАРИСИ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА.-1966 р. (6648205505)

Антикварне  ілюстроване 
малотиражне  мистецьке
  видання
Бібліографічна   рідкість
Нариси  з історії
 українського мистецтва
Під редакцією
 доктора  архітектури професора В.Г. Заболотного
Київ
,
1966 р.  
 Видавництво
« Мистецтво »
Тираж   мізерний :
7 000 примірників  
Обсяг: 672 cтор.
+ величезна кількість  повноформатних  вклейок  з кольоровими та чорно-білими ілюстраціями
Формат  :
  26,5  х 21,5 х 5,5  см
Номінал : 6 крб.70 коп.
Стан : дуже добрий
, книга    чудово збереглась, повне збереження   корінця , видавничих   твердих   палітурок 
 з тисненянням  золотом
,  численних кольорових і чорно-білих  ілюстрацій та  всіх сторінок  тексту,  в тому числі титульної.Декоративна  позолота    корінця   книги, тонування  верхнього  обрізу  сторінок  .Незначні  потертості  на згинах корінця, кутиках палітурок,незначні  , майже  непомітні  потертості   нижніх  та  верхніх частин корінця  палітурки.Деяке потемніня  позолоти   від часу:  книзі   50  років.
Тверда оригінальна  палітурка  обтягнена   тканиною   кольору  української  сорочки  з льону,   з тисненянням  золотом рельєфного зображення   на  обкладинці. Видавничий корінець  з тисненням назви праці .
З М І С Т
Гл.1.Найдавніше мистецтво та мистецтво  Стародавньої  Русі…7
Гл.
2
.Українське мистецтво 
XIV
- першої   половини 
XVII
ст.…43
Гл.
3
.Українське мистецтво другої   половини 
XVII
-
XVIII
ст.…
72
Гл.
4
.Українське мистецтво
XIX
-початку
X
Х ст.……………………
110
Гл.5.Народна   творчість…………………………………………………………..147
Гл.6.Українське   радянське  мистецтво  …………………………...…170
І Л Ю С Т Р А Ц І Ї   …………………………………………………………………..251
Д О Д А Т К И :
Покажчик  імен    майстрів    і   діячів    мистецтва ………………593
Покажчик  пам’яток     мистецтва ……………………………………609
Бібліографія  ………………………………………………………………….645
Перелік   ілюстрацій ………………………………………………………655
Умовні  позначення  ……………………………………………………….667
* * *
Фундаментальна  колективна   праця
«Нариси з історії українського мистецтва »
є результатом наукових досліджень   творчого колективу  Київського  науково-дослідного  інституту  теорії,історії   та перспективних  проблем  архітектури    історії поступу українського  мистецтва  від   найдавніших   часів  до  першої половини  ХХ століття.
У  книзі аналізується творчий процес і художні явища в Україні  від   сивої  давнини   до  наших  днів. Пропоноване   капітальне  дослідження демонструє багатство  мистецької, культурологічної  й філософсько-парадигмальної спадщини  України. В книзі подано  детальний   аналіз  української  архітектури, живопису,графіки, скульптури,народного зодчества  і різьби  по дереву,декоративного  розпису, кераміки і гутного  скла,ткацтва і вишивки, художньої  промисловості
(фаянсу   і  порцеляни).
КОРОТКО 
 про ідейного  натхненника   книги-
академіка  В.Заболотного
Володимир Гнатович Заболотний
(* 1 (
13 серпня
)
1898
 — † 
3 серпня
1962
) — український
архітектор
, засновник і президент
Академії архітектури України
,
автор
проекту
будинку
Верховної Рада України
.
Народився 1 серпня (
13 серпня
за новим стилем)
1898
року в селі Карань (згодом перейменовано на Трубайлівку, нині в складі міста
Переяслав-Хмельницький
) в
сім'ї
  майстра-золотаря з виготовлення церковного начиння.
1919
р. він успішно закінчив гімназію,
1921
р. вступив до Українського архітектурного інституту в
Києві
. Тоді
ректором
був архітектор
Дмитро Дяченко
 — лідер необароккового українського стилю в архітектурі (кінця
ХІХ
 — початку
ХХ століття
).
1924
р. інститут було об'єднано з Інститутом пластичних мистецтв та створено
Київський художній інститут
(КХІ). Проектування студіював у майстерні
Павла Альошина
 — вихованця петербурзької Академії мистецтв, послідовника класицизму. У визначенні його ідейно-творчої позиції певну роль відіграла
Асоціація революційних митців України
(АРМУ), створена
1925
р. і очолювана ректором інституту І. Вороною, яка оголосила, що «нова доба — доба соціалізму — витворить свій стиль і свої, властиві йому форми». А формувалася вона під впливом конструктивізму, пов'язаного з діяльністю Об'єднання сучасних архітекторів — ОСА, очолюваного О. Весніним, яка запроваджувала в архітектуру теорію функціонального призначення будівель, передову техніку і нові матеріали, економічність, графічно прості форми без деталей.
Творча позиція Володимира Заболотного студентської пори яскраво виявилася в його дипломному проекті профілакторію «Кинь-Грусть» на 500 місць. Вирішений у простих геометричних формах і дещо революційно-романтичний за загальним виглядом, цей твір являє собою функціонально досконалий, композиційно стрункий і виразний за образом санаторний комплекс, поєднаний з природним оточенням.
1927
р. Володимир Гнатович успішно захистив цей проект, одержав звання архітектора-художника і був залишений викладачем КХІ. Водночас почався перший етап його самостійної діяльності.
Ще в навчальний період брав участь у конкурсах на проекти Палацу культури в
Ростові-на-Дону
(
1925
, V премія, співавтор) і Київської кінофабрики (
1926
, ІІ премія). Водночас у майстерні
О. Вербицького
розробляв робочі креслення Київського залізничного вокзалу, спорудженого в
1929
—
33
рр. Першими творами молодого архітектора були конкурсні проекти Палацу Уряду УРСР (V премія) і житлового масиву «Промінь» у
Харкові
(
1928
, співавтор
П.Юрченко
).
Наприкінці
20-х
 — початку
30-х
рр.. Заболотний викладав архітектурне проектування в КХІ та
Київському інженерно-будівельному інституті
. Одночасно був головним архітектором Державного інституту проектування міст — ДІПРОМІСТ. Заболотний  в цей  період  створив проект міста Комінтернівська.Одночасно за проектами В. Г. Заболотного споруджуються Палац культури металургійного заводу в
Дніпродзержинську
і будинок Облспоживспілки у
Вінниці
.
Другий етап діяльності Заболотного охоплює другу половину 30-х — першу половину
40-х
років.
1934
р.
столицею
України
став Київ, де було вирішено спорудити Урядовий центр. Оголосили конкурс на його проект. Заболотний взяв участь у цьому конкурсі: він разом з П. Юрченком і В. Онашенком створює проект Урядового центру (
1935
).
У
1935
—
1936
роках Заболотний разом із своїми учнями з КІБІ проектує і споруджує в Парку піонерів м. Києва технічний, агробіологічний та військовий павільйони та театр ляльок й
кінотеатр
. Тоді ж за його проектами на вулицях
Червоноармійській
і  
Трьохсвятительській
споруджено два багатоквартирних будинки. Найкращим твором Заболотного цього періоду його творчості є Будинок Верховної Ради в Києві (
1936
—
1939
).
Незабаром після звільнення Києва від німецької окупації в
1943
р. Заболотний повернувся в Україну. Почався третій етап його творчої діяльності. Центральна магістраль столиці й прилеглі квартали, як і забудова багатьох інших населених місць, були зруйновані. Перед українськими архітекторами постала проблема грандіозної відбудови.
1945
р., за ініціативою і під керівництвом Заболотного, на базі філіалу АА СРСР, створено першу в історії України Академію архітектури в Києві. Він був обраний її президентом.
Відповідно до своєї ідеї розвитку національних архітектурних традицій він разом з В. Лазаренком створює проект облицювальної кераміки (1945, І премія),  проекти індустріально збірних  житлових будинків для
Донбасу
(
1948
), а також проектує будинки селища  «Будівельник» у
Дніпропетровську
(
1949
—
1950
.  Його ідеї втілені також в архітектурі значної частини забудови
Нової Каховки
(
1951
—
1954
).Наприкінці цього періоду Заболотний  у співавторстві  створює проект Будинку Укоопспілки в Києві. На жаль, будинок споруджено частково і в невдало спрощених формах (1955—1957).
В 1940-х роках за ініціативою
М. С. Хрущова
і під керівництвом В. Г. Заболотного був розроблений експериментальний проект «Агроміста». Автори прагнули втілити в цей твір ідею максимального наближення
селян
до міських умов, розвиваючи традиції народного будівництва.
Творча діяльність Заболотного відзначена орденами та медалями колишнього Союзу .
1953
р. ВАК надала йому вищого наукового ступеня — доктора архітектури.
У 
1956
р.  Академію архітектури було реорганізовано в Академію архітектури і будівництва УРСР — АБіА. Тоді ж В. Заболотного обрали дійсним членом української та союзної АБіА.
1957
р. він очолив відділ історії українського мистецтва при президії АБіА УРСР, створений за його ініціативою. Так розпочався останній період його діяльності, присвячений вивченню  багатющої   спадщини   українського   мистецтва. Відділ визначив своїм завданням узагальнення та висвітлення багатовікового розвитку і здобутків українського мистецтва. Очолюваний
В. Заболотним великий колектив українських мистецтвознавців розпочав роботу над «Програмою з історії українського мистецтва», що окремими розділами охоплювала всі його види (К., 1956). За цією програмою, спираючись на мистецтвознавчі здобутки минулого і власні дослідження, протягом 1957—1962 років у відділі   був  створений  фундаментальний ілюстрований  однотомник
«Нариси з історії українського мистецтва»
,посмертне   малотиражне   ( лише  7 тис.   примірників)  видання   якого 1966 р.  маємо  честь   представити   сьогодні   Вашій   увазі.
Крім   того,  під керівництвом  В.Заболотного   був  створений  авторський рукопис шеститомної «Історії українського мистецтва» (з ілюстраціями).
3 липня 1962 року В. Г. Заболотний помер. А
1963
року АБіА було ліквідовано. Підготовку перших п'яти томів завершив Науково-дослідний інститут теорії, історії та перспективних проблем радянської архітектури (НДІТІА) в Києві, а шостого тому — науковці Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського АН УРСР. Загальну редакцію виданого в 1966—1971 роках шеститомника здійснила очолювана
М. П. Бажаном
Головна редакція УРЕ.
Шеститомник високо оцінила культурно-мистецька громадськість, а український уряд
1971
року нагородив В. Заболотного (посмертно) та інших найактивніших авторів Державною премією ім. Т. Шевченка.
Володимира Гнатовича поховано на
Байковому кладовищі
в Києві.
 На його могилі споруджено монументальний пам'ятник. У Переяславі-Хмельницькому, в будинку його батька, створено
 «Музей академіка В. Заболотного».
Книги — морська глибина: 
Хто в них пірне аж до дна, 
Той, хоч і труду мав досить, 
Дивнії перли виносить.
І.Я.ФРАНКО
" О Л А Н "
–
Ваш  надійний   компас
у   безмежному    морі   книг !