Міні-комод вінтажний

До біса все! Берись і роби! Це назва книги Річарда Бренсона. Його кредо - брати від життя все. Це означає не боятися робити те, що хочеш. Але зараз я не про книгу Бренсона буду говорити, а от про цьому своєму новому дітище...я б сказала примхливому дітище. А чому? Та тому, що процес його створення пішов не за планом. І, взявши в обіг фразу письменника, я мала намір взяти і зробити))...прийнявши ситуацію того, що робота хотіла бути такою, як вона є зараз. Довірившись їй, з величезним натхненням мої руки створили те, що ви бачите. Ось такий собі старенький комодик, який перевозила в минулих століттях з міста в місто його господиня, возя з собою необхідні прикраси. З-за часу він втратив блиск, що надавало йому особливого характеру, я б сказала серйозності. Ніжний рожевий лотос ледь видно на поверхні комода, перегукується з кольором внутрішнього оздоблення. А що всередині? - всередині прекрасний рожевий штучний замш...сумніву немає - він буде дарувати ніжність дотику прикрасам господині з поверхнею комода. Складність виконання, вважаю, даної роботи - висока. Золочення поверхні поталлю кольору срібло. Імплантація картинки. Дуже хотілося передати цю технологію - світіння поталі крізь картинку. Зістарювання. Декорування молдами і металевою фурнітурою. Обклейка повністю внутрішнього простору штучним замшем. Дзеркало на відкидній кришці. Покрита робота сатиновим лаком. Застосування: користуватися за призначенням, любити і плекати. Розмір: 17*17*20см (з ніжками).