Варшавський інтелігент часів ПНР, у якого так багато рис самого Конвіцького,
отримує "пропозицію, від якої неможливо відмовитися". На знак протесту він
повинен вчинити самоспалення під Палацом культури, символом радянської
присутності. Герой вирушає у свою останню мандрівку Варшавою… Спотворена
дійсність, життя у світі всюдисущої брехні, маячні, коли герой не знає, який
насправді рік, місяць, зима зараз чи літо, які події сталися в минулому, а що
відбувається тут і тепер -- ось неодмінні риси варшавського пейзажу, над яким
височіє Палац культури, викликаючи страх, ненависть і магічний жах…